В цій статті розглянемо різні типи твердопаливних котлів та їх відмінності, щоб розуміти, які характеристики дійсно важливі, а які просто рекламний хід виробника.
Які бувають твердопаливні котли
Існує 6 основних типів твердопаливних котлів: дров’яні (класичні), тривалого горіння, шахтного типу (так звані котли Холмова), верхнього горіння, піролізні та пелетні. Кожен тип має унікальний принцип спалювання палива та відрізняється ефективністю, тривалістю роботи та вартістю.
Всі вищезгадані котли працюють на твердому паливі (дрова, вугілля, брикети, торф, пелети, горюче сміття тощо), але спосіб спалювання відрізняється, на чому і будується весь «маркетинг» і розділення на “типи”.
Отже, почнемо з самого розповсюдженого варіанта.
Дров’яні котли
«Народна» назва для звичайних і найчастіше найдешевших твердопаливних котлів. Дров’яні котли є простими і доступними за вартістю моделями, що працюють на дровах і деревних відходах (різні гілки, дошки, бур’яни тощо).
Приклад “стандартного” дров’яного котла. Конструкція та зовнішній вигляд.
*Ця інформація є оціночним судженням, заснованим на особистому досвіді Автора, який працює у підборі та продажу твердопаливних котлів понад 12 років.
Твердопаливні котли з варочною поверхнею
Котли з варочною поверхнею по суті є таким самим дров’яним котлом, про який ми говорили вище, але при цьому має плиту для приготування або розігріву їжі. Відповідно і всі переваги та недоліки такі ж, як у дров’яних котлів.
Відмінна риса: обладнані 1 або 2 чавунними варильними кільцями (з’ємними).
Застосовуються в основному на дачах, які не є постійним місцем проживання, а також на невеликих комерційних об’єктах, де постійно знаходяться робітники (СТО, шиномонтажі, невеликі магазини або склади).
Також зверніть увагу, що експлуатація плити у неопалювальний сезон не рекомендується!
Твердопаливні котли тривалого горіння
Твердопаливний котел тривалого горіння – це вдосконалена та допрацьована конструкція стандартного котла на твердому паливі, яка має більш складний теплообмінник, за рахунок чого суттєво підвищується ККД.
Чим відрізняється від дров’яних котлів? Насамперед – багатоходовим теплообмінником (див. фото), який розташований одразу над камерою згоряння, функція якого не випускати димові гази в димохідну трубу одразу, поки вони гарячі, а знімати з них тепло та направляти в систему опалення.
Зверніть увагу: щоб тепло знімалось у повному обсязі, таких «поворотів» для диму, як на схемі, має бути 3 або більше! Деякі виробники, намагаючись всидіти на двух стільцях (і ціну не сильно піднімати і хоч якийсь теплообмінник зробити) використовують 1 або 2 полиці. Це, з одного боку, дає збільшення ККД, але, з іншого боку, недостатньо, щоб зняти все тепло з диму.
Шахтні котли
Шахтний котел (він же котел Холмова) – це різновид моделей тривалого горіння, але з однією важливою відмінністю: в основі лежить принцип «нижнього» спалювання палива.
Котел шахтного типу спалює не всі дрова відразу, а лише нижній шар. Щоб вогонь не охоплював одразу все паливо, подачу повітря в зону горіння обмежують за допомогою спеціального механічного регулятора тяги (рідше за допомогою електронної автоматики). В міру того, як прогоратиме паливо, воно буде опускатися вниз під своєю вагою.
Як бачите, недоліки відносяться швидше до комфорту користувача, ніж до технічних проблем. А за рахунок вищезгаданих переваг та реально хороших відгуків від користувачів, останніми роками шахтні котли користуються все більшою популярністю.
⏩ Ще більш детально про принцип роботи, плюси і мінуси, а також про популярні моделі і виробників шахтних котлів, читайте в статті:
Твердопаливні котли верхнього горіння
Котел верхнього горіння (у народі: котел свічка) – ще один тип котлів тривалого горіння, відмінність якого в принципі спалювання палива – тут воно горить зверху донизу.
Гарний приклад, який ілюструє перевагу даного методу – уявіть, що ви підпалили сірник і тримаєте його головкою вгору. Скільки він горітиме? А якщо перевернути сірник головкою вниз – він згорить набагато швидше (аналог роботи звичайного котла).
За формою котел нагадує свічку: корпус у вигляді витягнутого циліндра, який одночасно служить теплообмінником. Паливо підпалюється в верхній частині, потім телескопічною трубою (яка кладеться поверх палива) подається чітко дозована кількість повітря, внаслідок чого відбувається горіння певного шару палива (+ – 15 см). Тобто полум’я охоплює лише частину дров/вугілля, поступово опускаючись вниз.
У всіх виробників є поділ модельного ряду на дров’яні моделі (зазвичай позначаються буквою D) та універсальні моделі (U). В першому випадку не комплектуються автоматикою та працюють тільки на дровах та деревних брикетах, в другому – в комплекті є автоматика та вентилятор, а конструкція має додатковий патрубок для подачі повітря в колосникову зону, завдяки чому ці моделі працюють на будь-якому твердому паливі.
Піролізні котли
Піроліз – це процес розкладання органічного матеріалу (в нашому випадку – дров) під впливом високих температур без доступу вільного кисню.
Процес виглядає так: паливо в камері згоряння піддається нагріванню в умовах строго обмеженого доступу кисню, що призводить до виділення піролізних газів, які згоряють потім в окремій (вторинній) топці.
⏩ Більш детально про принцип роботи, плюси і мінуси та інші нюанси читайте в статті:
На жаль, ці недоліки, особливо потреба в паливі низької вологості, роблять даний тип твердопаливних котлів практично незатребуваними серед користувачів, а це, відповідно, знижує інтерес виробників якось розвивати цей напрямок.
Пелетні котли
Пелетні твердопаливні котли працюють на пелетах – це стандартизовані паливні гранули, що виготовляються з відходів деревини або сільськогосподарських відходів (кукурудза, соняшник, солома тощо).
Принцип роботи простий:
- Пелети завантажуються в спеціальний об’ємний бункер.
- За допомогою шнекового механізму паливо надходить із бункера на пелетний пальник.
- Автоматика керує всім процесом роботи: розпалювання пелет, інтенсивність горіння, кількість палива, що подається з бункера, температура теплоносія в системі опалення і навіть процес самоочищення.
Все, що залишається користувачеві – стежити, щоб в бункері була достатня кількість пелети та раз на тиждень чистити зольний відсік котла.
Загалом, пелетні котли все популярніші та популярніші з кожним роком, завдяки автономності та комфорту, а єдиний їхній реальний мінус – висока вартість.
Висновки про види твердопаливних котлів
Різноманітність видів твердопаливних котлів існує невипадково – кожен тип має свою нішу застосування та переваги. Дров’яні котли залишаються популярними завдяки дешевизні, а всі інші види котлів тривалого горіння мають свої конкретні переваги, перечисленні вище, і кожен домовласник може вибрати модель собі по душі.
А якби один вид котлів був справді кращим за інші, ринок давно б звузився до цій моделі. Натомість ми бачимо розвиток усіх напрямків, що підтверджує – кожен вид знаходить своїх користувачів завдяки унікальним характеристикам і відмінностям.
⏩ Матеріал по темі:
Поширені запитання
Котел тривалого горіння відрізняється від звичайного своєю конструкцією: він має більш складний теплообмінник, який відбирає тепло з димових газів, котрі в звичайному котлі просто відлітають у димохідну трубу. Це дає змогу отримувати тепло більш ефективно, а значить економити кошти (менша витрата палива).
Найкраще топити твердопаливний котел дровами – це найоптимальніший варіант за співвідношенням ціна / якість. Якщо ж на першому місці зручність і комфорт, тоді краще використовувати пелети.
Котли тривалого горіння часто вважають найкращими для спалювання дров, оскільки вони мають високий ККД і тривалий час горіння на одному завантаженні палива. Під котлами тривалого горіння маються на увазі і класичні котли і їхні різновиди – котли шахтного типу і котли верхнього горіння.
Котли тривалого горіння можуть горіти на одному завантаженні дров від 6 до 24 годин, а на вугіллі – до декількох діб. Точнішу інформацію неможливо надати, оскільки це залежить від сорту і вологості дров, кількості води в трубах і батареях в будинку, ступеня утепленості будинку, температури на вулиці в конкретний момент.
Автор:
Якщо у вас є що доповнити – будемо раді вашим коментарям.
