ДБН В.2.5-67:2013 “Опалення, вентиляція та кондиціонування”

Про що цей документ

ДБН В.2.5-67:2013 є базовим для всіх інженерних систем мікроклімату в Україні. Він встановлює обов’язкові вимоги до проектування систем опалення, внутрішнього теплопостачання, загальнообмінної та аварійної вентиляції, а також кондиціонування будівель. Його головна мета – забезпечити комфортні (санітарні) умови для людей, пожежну безпеку об’єктів та енергоефективне споживання ресурсів при експлуатації будівель.

ДБН опалення та вентиляція детально описує, як розраховувати теплове навантаження, які матеріали (труби, повітроводи) дозволено використовувати, і які параметри повітря (температура, швидкість руху, вологість) мають бути в приміщеннях різного призначення.

Основні положення ДБН В.2.5-67:2013

Для кого обов’язковий:

• Для архітекторів, інженерів-проектувальників, монтажників та будівельних організацій.
• ⚠️ Обов’язковий при новому будівництві, реконструкції, капітальному ремонті, технічному переоснащенні та термомодернізації житлових, громадських і промислових будівель.

Ключові технічні параметри:

• Мінімальний тиск теплоносія у системі опалення має бути не меншим ніж 70 кПа (для запобігання закипанню води).
• Швидкість руху води у трубах для громадських будівель обмежується – не більше 1,5 м/с (щоб уникнути зайвого шуму).
• Температура теплоносія має бути як мінімум на 20 °C нижчою за температуру самозаймання речовин, які знаходяться в цьому приміщенні.

Основні вимоги (коротко):

• Всі будівлі, що підключаються до централізованого теплопостачання, обов’язково повинні оснащуватися лічильниками тепла.
• Системи водяного опалення необхідно проектувати виключно зі змінним гідравлічним режимом (для забезпечення автоматичного регулювання тепла).
• Забороняється прокладати труби опалення в одному каналі або шахті разом із трубопроводами, які транспортують горючі гази чи рідини.
• Для житлових будинків від 12 поверхів система водяного опалення має підключатися до тепломережі лише за незалежною схемою через теплообмінник.

Практичне застосування

Типові приклади використання:

• Житлові новобудови: впровадження поквартирного обліку тепла (індивідуальні лічильники) та встановлення терморегуляторів на кожному радіаторі.
• Заклади харчування та кухні: проектування окремих витяжних систем (місцевих відсмоктувачів) над плитами, які не об’єднуються із загальною вентиляцією залу або будівлі.
• Приватні будинки (котеджі): обґрунтування вибору системи теплопостачання (наприклад, теплові насоси або твердопаливні котли) з урахуванням вимог до димоходів та вентиляції топкових приміщень.

Реальний приклад застосування норм/стандартів ДБН В.2.5-67:2013

При проектуванні сучасного багатоквартирного житлового будинку заввишки 16 поверхів, згідно з цим ДБН, інженери зобов’язані застосувати незалежну схему підключення опалення до міської тепломережі.

У підвалі будівлі облаштовується Індивідуальний тепловий пункт (ІТП) з автоматичним погодним регулюванням. Подача тепла у квартири здійснюється за двотрубною схемою (змінний гідравлічний режим). При цьому, на радіаторах у кімнатах обов’язково встановлюються термостатичні головки для контролю температури мешканцями, а у гребінці (колекторі) на поверсі чи в квартирі – індивідуальний тепловий лічильник. Це дозволяє не лише дотриматися норм закону, але й гарантує мешканцям можливість економити на опаленні.

Зміни та доповнення

До оригінального тексту ДБН В.2.5-67:2013 з моменту його прийняття вносилися зміни, що уточнюють вимоги енергоефективності та гармонізують норми з новими стандартами ЄС.

• Зміна № 1: Чинна з 01.07.2015 (Наказ Мінрегіону № 328).
• Зміна № 2: Чинна з 01.06.2020.

Актуальна редакція документа повинна використовуватися з урахуванням усіх прийнятих змін.

Примітка: наразі Мінрегіоном ведеться розробка оновленої редакції ДБН для опалення та вентиляції, проте вона ще не затверджена.

Завантажити PDF